агенція новин

«Вантаж 200». Ціна смерті проти ціни пального у зоні АТО

 

 

«Держава дасть гривню, а замахає на тисячу», - так коментує допомогу держави волонтерам перевізник «двохсотих» Арсен Мартинюк.

 

Він єдиний на Прикарпатті, хто наважився займатись перевезенням загиблих бійців.

 

Фіртка поговорила з Арсеном про його "псячу" роботу, як проходить обмін тілами, чи легко працювати перевізником та як держава допомагає у цій справі.

 

Арсене, розкажіть, як ви зважились на таку небезпечну і не зовсім приємну роботу?

- «Вантаж 200» ніхто не хоче возити, бо то псяча робота. Знаходились хлопці, які їздили зі мною, але потім відмовлялись. В нашій області я один займаюсь перевезенням тіл, навіть влада не хоче братись за цю справу. Я сам по собі - сам собі волонтер, організатор, директор - все роблю сам.

 

Певні люди на смертях героїв України заробляють по 15 000-20 000 гривень. А деякі навіть примудрюються попіаритись на трагедії. Ми не даємо їм цього робити. Це і є головною причиною, чому я цим займаюсь. Я не зобов’язаний це робити, і не вважаю що це є моїм обов’язком , я просто допомагаю людям.

 

Інтерв’ю я даю вперше, мені не притаманна публічність.

 

Які витрати йдуть на одну поїздку?

- За неділю машина «накатує» до 9 000 кілометрів, це приблизно 100 000 гривень , які йдуть на пальне. Зараз, нарешті, добилися від влади, що вони будуть відшкодовувати вартість витраченого пального. Громадська організація «Спілка АТО» укладе угоду з Департаментом соціальної політики, після підписання якої, з бюджету виділятимуть кошти на пальне, яке використовуватиметься для перевезення «вантажу 200». Та ця процедура ще не продумана до кінця.Правда, вони укладатимуть договір із заправками ОККО, а їх в зоні АТО немає. Там ходять живі гроші. Інколи пальним можуть допомогти солдати.

 

Вам потрібен напарник?

- Чесно кажучи, мені ніхто не потрібен. Але якщо треба їхати 3-4 доби, то звичайно треба, щоб хтось змінив мене за кермом. За добу доїжджаєш до місця призначення, пару днів йде на оформлення документів, і знову дорога додому.

 

Яким автотранспортом ви перевозите тіла загиблих бійців, це якась спеціальна техніка?

- Ніякої спецтехніки не існує.

 

Ми в Польщі купили рефрижератор, який коштує близько п’яти тисяч євро. За один раз можна перевезти чотири тіла. Всередині рефрижератора нульова температура. Неділі через дві планую «пригнати» з Польщі ще один рефрижератор, залишилось дозбирати певну суму грошей.

 

До купівлі рефрижератора «двохсотих» возили у звичайному фургоні. А якщо тіло в спеку перевозити в звичайному фургоні, то воно починає набухати і в результаті спочатку вибухає голова, потім розривається і саме тіло. В моїй практиці були два таких випадки. Після того машину можна викидати, тобто дві машини ми просто спалили, бо експлуатувати їх вже не можна.

 

Чи співпрацюєте ви з волонтерами гуманітарної місії «Чорний тюльпан»?

- «Чорний тюльпан» працює лише в зоні АТО, вони займаються пошуком тіл і транспортують їх лише до місцевих моргів. Далі працюють такі як я. «Чорний тюльпан» домовляється з сепаратистами про години, в які можна відкопувати чи вивозити тіла з окупованих територій. Інколи займаються пошуком і під обстрілами. Хоча ні одній зі сторін не вигідно, щоб тіла розкладались на сонці, бо це страшенний сморід, який розноситься на кілька кілометрів, і яким можна дуже легко отруїтися.

 

Чи співпрацюєте ви якимось чином з владою?

- Діалог з державою мусить бути, бо волонтери також не всюдисущі і не можуть самотужки займатись і бійцями, і переселенцями, і важкохворими. Хоча державні кошти дуже важко використати, і по великому рахунку, я не дуже то й хочу зв’язуватись з держслужбовцями, бо вони дадуть на гривню, а замахають на тисячу.

 

Нещодавно, в Івано-Франківську, з робочим візитом перебував заступник міністра збройних сил України. Я особисто звернувся до нього з таким питанням: скільки виділяється коштів на поховання військовослужбовців. Він доручив обласному воєнкому дати пояснення. Воєнком пояснив, що цим мають займатись самі бригади.

 

В кожній бригаді мають бути спеціально вивчені люди, і має бути їх п’ятеро. В наказі прописано, що у випадку смерті, виділяється домовина, подушка, військова форма. Тобто всі витрати прописані в законі, але ніхто тих грошей не бачить і це можна пояснити. Країна 22 роки не воювала, і по закону ніби все прописано , а в реальності - нічого немає.

 

Як би не ми, то тіло доставляли би за тиждень-два, тобто коли тіло вже важко назвати тілом, а кожній матері, батькові чи дружині хочеться попрощатися з тілом, яким вони його пам’ятають, а не спотвореним до невпізнаваності.

 

Та ми все одно намагаємось якось співпрацювати з державою. Вони допомагають нам – ми допомагаємо їм. Вони вчать нас – ми вчимо їх. Отак і співіснуємо, шукаючи виходи зі складних ситуацій разом. Влада й так за останній рік багато чого зробила, в екстремальних умовах доводиться вчитись на численних помилках, але вони таки вчаться. 24 роки армію розкрадали, і зараз вона лише оговтується від своєї немочі.

 

Але по великому рахунку, якби громадськість за що раз не шарпала політиків і чиновників, то нічого би не робилось. Влада рухається лише тоді, коли їй штурхана дати, але є і такі чиновники, яким один раз говориш і вони безвідмовно виконують все, що в їхніх силах.

 

Про себе можу сказати одне, я як робив свою роботу, так і буду її робити , з допомогою влади, чи без неї.

 

- Чи існують на війні розцінки на тіла, як би аморально це не звучало?

Тіло набагато простіше забрати у сепаратистів тоді, коли організації менше дзвонять і домовляються. Чим більше домовляєшся – тим вища ціна. На війні більше практикується бартерна система. Одне тіло – тонна солярки чи бус продуктів. Можна також домовитись і про обмін самими тілами.

 

Певні служби домовляються з сепаратистами про пердачу тіл, а ми лише приїжджаємо і забираємо. В процесі цих домовленостей вони нас не чіпають.

 

Днями ви повернулись з чергової поїздки. Кого ви повернули додому?

- Я транспортував тіло загиблого бійця батальйону імені Джохара Дудаєва з Дніпропетровську до Львівської області. Тіла ми доставляємо не лише в Івано-Франківську область а й у інші регіони країни. Ми співпрацюємо і з іншими «перевізниками» України, допомагаємо один одному. Наприклад, за один раз можемо доправити вантаж в Черкаси – Київ – Вінницю – Тернопіль. Півтори неділі тому ми привезли на Франківщину аж чотирьох загиблих бійців. Взагалі реальні людські втрати на війні дуже сильно різняться з цифрами, які озвучуються по телебаченню.

 

Буває, що люди ненавидять мене, бо саме я привіз тіло, доводиться пояснювати, що я волонтер а не військовослужбовець, і що ніякого зиску з того не маю і тим більше ні в чому не винен. Хоча я розумію їхній стан. Бо коли матері привозиш тіло сина без голови і вона б’ється в істериці, то залишається або заспокоювати її або просто мовчати, бо що тут скажеш…коли горло стискає чужа розпука і біль.

 

Вже опісля, як родичі повністю оговтуються від втрати найріднішої людини, дзвонять мені і дякують. Є родини, з якими дотепер спілкуємось.

 

Як відбувається сам процес передачі «вантажу»?

- Дзвонять військові і повідомляють, що потрібно забрати «вантаж 200». Щоб забрати його з моргу потрібен дозвіл від ВСП, від прокуратури, від міліції, від комбата, видається свідоцтво про смерть і лише тоді забирається тіло. Всі документи я потім передаю родичам загиблого, завдяки яким вони зможуть отримати допомогу від держави.

 

Буває навіть таке, що з воєнкомату ще підтвердження не прийшло, а ми вже домовилися про транспортування тіла.

 

Зі Сходу тіло доставляється в Дім трауру, якщо це Франківськ, а якщо це навколишні села – тоді додому. Попередньо домовляємось з владою, щоб вона забезпечила військовий супровід, щоб героя України гідно і з почестями можна було доставити додому. По районах загиблих бійців зустрічають краще ніж у місті.

 

Родичам про смерть бійця повідомляє група людей, яка складається з психолога, лікаря, представника влади. Люди по-різному реагують на таке повідомлення, декого після цього навіть госпіталізують.

 

Після поховання починається цілий процес, в ході якого батьки мають отримати компенсацію від держави. Це одноразова виплата районної ради, обласної ради (50 000 гривень) і головна компенсація на міністерському рівні в розмірі 609 000 гривень.

 

Чи можуть оформити документи невірно і чи впливає це на державну компенсацію?

- Є випадки, коли у свідоцтві пишуть неправдиву інформацію про смерть бійця і тоді дуже важко довести, що він взагалі воював у зоні АТО. Як наслідок, важко домогтися виплати коштів в міністерстві.

 

Якщо вкажуть неправильну фамілію, то це легко вирішується в правовому полі, а от якщо вказують невірну причину смерті та ще й вказують, що «не при виконанні службових обов’язків», то цей абсурд тягне за собою безліч судових позовів. В моїй практиці були такі випадки, і люди домагалися свого, правда із залученням громадськості.

 

Якою була «найекстримальніша» ваша поїздка?

- Кожна поїздка по-своєму «цікава».

 

Інколи, разом з іншими волонтерами, веземо в зону АТО продовольчу допомогу. Якось ми везли фуру з продуктами в Луганську область. Почали її розвантажувати і через хвилини дві нас накрило «градом», аж земля під ногами здригалась. Та в такі моменти чомусь ні про що не думається. Під обстріл попадали неодноразово. Спасають бліндажі. Та навіть побувавши під обстрілами, зброю ніколи з собою не беру.

 

Був випадок, коли закипіла вода в карбюраторі, то місцеві мешканці нам навіть води не дали. Взагалі, ми намагаємось з ними не спілкуватись. Вони на нас, на українців, кидаються, звинувачують у всіх своїх бідах. Деякі просять їди - даємо, а що робити, коли розумієш, що кругом порожні поля і їм нема де розжитися продуктами.

 

Як вам і, загалом, волонтерам, вдається знаходити кошти навіть просто на пальне?

- Найбільше допомагають підприємці.

 

Певні громадські організації співпрацюють, наприклад, із «Новою поштою», яка здійснює безкоштовну пересилку вантажів для бійців у міста, що межують із зоною АТО. Пошта дає спеціальні безкоштовні промокоди і таким чином волонтери економлять кошти. Виділяється 5-6 промокодів на дві неділі, відповідно це 5-6 безкоштовних пересилок хлопцям (один промокод – це вантаж вагою одна-дві тонни). «Нова пошта» співпрацює з волонтерами ще від початку АТО.

 

Якщо навіть люди чи підприємці пропонують допомогти грішми, то здебільшого я відмовляюсь. Прошу на ці кошти придбати те, що необхідно для поїздки, щоб не поширювались чутки, що волонтери забирають гроші собі. У мене б і рука не піднялась взяти у того, хто на передовій кожної хвилини ризикує своїм життям, це принизливо було б для мене як для чоловіка. Я здатен сам на себе заробити і швидше віддам, ніж заберу. А є такі, що справді на цьому наживаються. Мене верне від таких людисьок.

 

А якщо вас цікавить як забезпечую свою сім’ю, то наразі, надаю юридичні послуги, що і приносить мені основний прибуток.

 

P.S.

Перші смерті на Майдані сприймались людьми як всеукраїнська трагедія, а далі все перетворилось у статистику.

Дуже прикро визнавати, але прикарпатці пам’ятають про свою першу втрату – про смерть Романа Гурика. Подальші смерті – це трагедія однієї родини, і вже точно не політиків, які синхронно хилять голови і всім своїм напівудаваним скорботним виглядом співпереживають разом з батьками. Насправді, це ще один захід, який вони відвідали, і з огляду на продовження війни - не послідній.

Могили завалені жовто-синіми квітами. На цьому патріотизм вичерпує себе.

Залишається лише помовчати…Хвилина мовчання…Вічність мовчання…

 

 

Розмовляла Оксана Федорак

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


21.09.2015 935 0
Коментарі (0)

Çàãðóçêà...

17.09.2019

Пану Василю 42 роки, він має 200 голів породистих овець, часто носить традиційне гуцульське вбрання, хвацько грає на дримбі, допомагає іншим вівчарям і вірить, що гуцули і вівці – це нероздільно.

420
13.09.2019
Марія Лутчин

У неділю, 13 жовтня у Дністровському каньйоні відбудеться вже традиційне «Свято неба». Унікальне свято парапланеризму та дельтапланеризму цьогоріч пройде у форматі «Eco-Active Life Style».

1243
11.09.2019
Олена Британська

На форумі запрошені спікери обговорювали, що потрібно для залучення інвестицій та які умови зараз диктує світ, розглядали практичні кейси та підводні камені.

650
09.09.2019
Люся Грибик

У сучасному світі кожна жінка повинна мати кваліфікованого лікаря - гінеколога.

5537 2
09.09.2019

Напередодні матчу у Вільнюс «висадився» величезний десант українських вболівальників, який фактично «залив» столицю Литви синьо-жовтим кольором.

1123 2
09.09.2019
Марія Лутчин

Тарас Назарук - керівник салону VOLT, який спеціалізується на доставці автомобілів зі США "під ключ". Компанія у своїй роботі керується принципом збереження довкілля через популяризацію електромобілів у місті.

1606

Депутатську недоторканність скасували, ОК. Тут не про те, що вчора чимало потенційних «жертв» добровільно відали зброю своїм майбутнім «вбивцям».

432

Сьогодні так модно використовувати до всього слово "мульти". Мультиварка, мультивітаміни...

2075 2

Після жахливої катастрофи в Дрогобичі із людськими жертвами і втратою майна, де впав під"їзд житлового будинку.

716 1

Ціна росте хутчіш за міст – комусь це вигідно, еге ж?.. Замість потроєння вартості – мер навпаки міг отримати чималу компенсацію. Але чомусь так не зробив…

2462
17.09.2019

Кілька днів тому у невеличкому селі Вітрова Балка, що знаходиться у Полтавській області, сільські мешканці зафільмували НЛО.

265
11.09.2019

Здається, Всесвіт ніколи не перестане нас вражати!

306
30.08.2019

Понад сто років тому у віддаленому районі Сибіру пролунав потужний вибух, який був відчутний у радіусі 100 кілометрів.

984
18.09.2019

Дитина приходить до місця, якого не знає і не розуміє. Чому мама каже мовчати? Чому тато не дозволяє бігати? Чому світять свічки та багато квітів?

113
18.09.2019

Більшість слів, які ми вимовляємо в повсякденному житті, впливають на наше майбутнє. Є слова, які притягують удачу, а є ті, які її відлякують.

249
20.08.2019

Мандрівний проповідник прийшов з важкою вістю у чуже місто.

909
18.09.2019

В Івано-Франківську двоє дівчат прогулялися містом майже голяка.

41672 2
17.09.2019

Чемпіонат Світу ОМС відбувався за напрямами: перукарське мистецтво, нігтьова естетика, макіяж, моделювання брів.

2402
17.09.2019

Молодший син застрелив старшого на очах у батьків та своєї дружини, зробивши шість пострілів у груди.

1679
16.09.2019

Як виявилося, юний грабіжник, встиг ще й нахуліганити. Він вдарив в обличчя жінку, яка відпочивала у кафе.

4769 1