агенція новин

Щоб малі не стали мертвими

Свою працю «Соціальна функція поезії» видатний англо-американський поет Томас Стернз Еліот уперше оприлюднив далекого 1943 року. У нас її назву зазвичай перекладають, уживаючи відчутно патетичніше слово «призначення». Хоча в еліотівському оригіналі все-таки стримане «function». Але це так, принагідно. Чи «функція» і «призначення» є  тотожними поняттями, тема інша.

Тим часом варто звернути увагу на те, що Еліот виголошував той принципово важливий есей у стінах Британсько-Норвезького інституту. Саме цим, напевно, й пояснюється славнозвісний норвезький пасаж, який у нас в Україні так часто цитували в сам розпал боротьби за державний статус української мови. Позаяк ті часи давно минули, дозволю собі знову зацитувати – цього разу вже у власному перекладі.

«Я не можу читати норвезьку поезію, – пише Еліот, – однак якби мені сказали, що норвезькою мовою вже зовсім не пишуться вірші, то я відчув би тривогу, значно більшу за вияв щирого співчуття. Я мав би розглядати це як симптом хвороби, яка, дуже можливо, готова поширитися на весь Континент; як початок занепаду, який означав би, що людство загалом втрачає здатність висловлюватись і, відповідно, здатність переживати емоції, притаманні цивілізованим істотам».

Нині, 75 років по тому виступі, здатність людей висловлюватися виглядає ще гірше, ніж тоді, коли про неї алярмував майбутній лауреат Нобеля. Тож наведену вище цитату я спробую зараз частково пояснити, як кажуть у школах, своїми словами. Що мав на увазі великий поет?

До прикладу з Норвегією він удався не тільки з огляду на специфіку закладу, для якого підготував той свій виступ. Норвезька мова для англомовного Еліота – з розряду тих, які вважаються малими. Такі мови й самі собою можуть поступово зникати, себто відмирати, втрачаючи ареал, об’єктивно захоплюваний великими мовами. Але тут ще й війна: станом на 1943 рік Норвегію окупував Третій Райх.

На позір Еліот не заглиблюється в цю зовнішньополітичну обставину. Він лише натякає на неї, стверджуючи, що жахнувся б, якби йому сказали: норвезькою мовою з якоїсь причини перестали писати вірші. Хтозна, чи він при цьому враховує той факт, що норвезьких мов є принаймні дві. І з ними все не дуже просто. Там є протистояння, є взаємопоборювання.

 Наслідком кількасотлітнього перебування Норвегії в єдиній державі з Данією (при виразному домінуванні Данії) стала перша з двох норвезьких мов – Bokmål, дослівно «книжкова, писана». Дещо спрощуючи, можна сказати, що на письмі вона майже цілком як данська, але вимовляється по-норвезьки. Кожен данець прийме її за свою і стовідсотково зрозуміє, коли побачить написаною. Однак коли йому читатимуть нею вголос, то він матиме клопіт. (Залишається тільки мріяти, щоб наші російськомовні, на письмі користуючись російськими літерами, навчилися вимовляти їх так, що жоден великорос не втямить).

Проте Bokmål як знак культурної залежності від Данії не міг задовільняти справжніх норвезьких патріотів – а надто ж у ХІХ сторіччі, яке загалом було сторіччям патріотизму. Тож у 1850-ті патріотичний норвезький мовознавець Івар Осен (Aasen) створив штучну Nynorsk, новонорвезьку мову. Пройшовши всю країну від села й до села, від фіорду до фіорду (а чи не в кожному з них панував свій, дуже відмінний від сусідніх, діалект) і збираючи слова, він розробив «середню мову по країні» – хоч і штучну, та виразно відмінну від клятої данської. Мова Осена донині є другою офіційною в Норвегії. До речі, в мить, коли Еліот виголошував свою промову у стінах Британсько-Норвезького інституту, занепокоєно припускаючи кінець норвезького віршотворення, Nynorsk переживала свої найкращі часи: її тоді вживали на щодень 34 відсотки норвежців, і це донині залишається непобиваним рекордом. Сьогодні ж – лише 7,5 відсотка плюс 5 відсотків норвежців, які постійно користуються своєрідним суржиком поміж Bokmål і Nynorsk.

До чого я це все вів? Та до того, що має хвилювати й нас, «мовно озабоченных». Двомовність як вона є – не лише наш феномен. І взагалі ніякий вона не феномен. Хоча, перефразовуючи певного російського графа, можна сказати й так: «Усі одномовні нації схожі на себе, кожна двомовна нещасна по-своєму».

Тому я не можу не радіти, що цього року Міжнародну поетичну премію імені Збіґнєва Герберта виграла – досі боюся писати це ім’я українськими літерами – Nuala Ní Dhomhnaill, поетка з Ірландії, яка пише свої вірші винятково і завжди ірландською ґельською. Ні, вона могла б і англійською – народжена в Англії, в мовно мішаній родині. Шлях до світового визнання в неї був би значно легший і безпосередніший, якби вона писала англійською. Але її вірші пишуться їй тільки ґельською.

Й от вам довідка. Республіка Ірландія налічує близько 4,5 млн населення. З них мовою віршів Nuala Ní Dhomhnaill користуються на щодень – увага! – 75 тисяч чоловік. Ще один мільйон 762 тисячі ірландців стверджують, що це для них – мова номер два (після англійської). Тобто навіть ці, «двуязычные», становлять мовну меншину. І при цьому в конституцію Республіки Ірландія ґельська ірландська вписана як єдина головна мова країни!

А насправді вона зникає. Над тим, щоб їй не зникнути зовсім, працюють дуже серйозні державні інституції. Вони фінансують її виживання і всіма силами заштовхують її поглибше в затишне і вбивче ґетто «малих мов».

І тільки Nuala Ní Dhomhnaill, поетка, робить зі своєї «малої мови» велику. Поки вона живе і пише, Томас Стернз Еліот у своєму потойбіччі може бути спокійний за Irish Gaelic. Отакий проміжний висновок.

І тому – з днем народження Шевченка нас усіх. Многая Літа.

Осип Сорохтей «Тарас Шевченко» (1922)

Юрій Андрухович, ЗБРУЧ

 

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


Коментарі ()

Çàãðóçêà...
19.06.2018

Найбільше людей, близько 8 тисяч, за її словами взяли участь у відкритті фестивалю і побачили неймовірну оперу «Аерофонія», де головним інструментом був літак АН-2.

1223 1
15.06.2018

Фестиваль «Porto Franko» – це однозначно мистецький вибух, який зовсім скоро сколихне українську культурну спільноту. Олексій Гнатковський, актор, куратор фестивалю "Porto Franko 2018" розповів про особливості новітнього мистецького вибуху.

950 1
14.06.2018
Олена Британська

13 червня у дворику Палацу Потоцьких відомий франківський письменник Юрій Андрухович презентував свої улюблені уривки з нового роману «Коханці Юстиції» під музичний супровід одного з найцікавіших альтернативних гуртів молодої української сцени – «Сон Сови».

1002
13.06.2018

Цього разу митці перетворять місто на повітряний порт, тож поруч із відомими світовими акторами, співаками, музикантами, художниками виступатимуть літаки та гелікоптери.

2333
11.06.2018

Нещодавно, в день народження відомого українського письменника, громадського діяча і політика Василя Стефаника, ім’я якого носить Прикарпатський національний університет, вуз відсвяткував своє 78-річчя.

1681
10.06.2018

У випуску говоримо про майбутню зустріч Трампа і Кім Чен Ина, "шабаш" на Інтері, антикорупційний суд, популізм Тимошенко, гру в карти з шуллерами, перекриття дороги в Делятині та економіку непризнаних республік.

1075 1

Футбол, як і практично будь-який інший вид спорту, це, окрім, тренування м’язів і випробування емоцій – субститут (замінник) війни. А чемпіонат світу з футболу – війни світової.

114

В політичних еліт звіряча вдача. Вітчизняна в тому плані відрізняється хіба що особливою підлістю. Владний звір лише здається неповоротким та вічно зайнятим переварюванням грошової маси. Його бюрократична повільність, коли він відчуває реальну тему або ж

428

Існує не така вже й  маргінальна гіпотеза, як здається на перший погляд, що тема «Гройсман в президенти замість Порошенка» вже не так  дратує чинного президента, як раніше. 

230

Ну шо, "господа прісяжні і засідатєлі, льод тронувся"?)) "Вагу нового франківського моста (в Пасічну) зменшили – задля економії коштів...", - каже підрядник, (не)-представник (не)-регіоналів...

1421
18.06.2018

Житель Італії прямував додому по дорозі. Але в цей день йому вдалося зняти щось незвичайне і дивовижне. Чоловік упевнений, що побачене ним у той день було ніщо інше, як інопланетний корабель. Житель Перуджі в Італії розповів, як під час поїздки по дорозі

126
11.06.2018

Стало відомо, що 8 червня поточного року над горами мексиканської столиці Мехіко уфологи виявили в небі дивний НЛО білого кольору. Мексиканські уфологи стверджують, що прибульці могли перебратися жити в гори, про що свідчать останні кадри НЛО недалеко ві

345
03.06.2018

Чоловік розповів виданню Mirror, що НЛО висіло на висоті близько 300 метрів і виглядало як яскраво-біла металева кулька. – Це безумовно не було літаком, і воно летіло дуже низько для супутника. Я знаю, як виглядають дрони, і на них воно теж

475
11.05.2018

Археологи виявили стародавню скульптуру фараона, і ця знахідка свідчить про те, що описані в Біблії події — чиста правда. Розкопки проводилися на території сучасного Тель-Хацора. У давнину тут стояв велике місто Хацор.

1540
23.03.2018

То що, квасолька, гриби, бобові, капуста, бурячок, гарбуз, гречка, рисок і яблучка?

2852
11.06.2018

Людина йшла берегом і раптом побачила хлопчика, який піднімав щось з піску і кидав у море.

305
20.06.2018

В Івано-Франківську митці вирішили привернути увагу до стану озера на вулиці Слави Стецько.

524
19.06.2018

Як писала Фіртка, в Івано-Франківську завершився міжнародний фестиваль сучасного актуального мистецтва Porto Franko 2018.

1035
19.06.2018

Схожі декоративні елементи тішать око як мешканців європейських країн, так і кількох міст України. Тож шукайте на вулицях міста.

393
19.06.2018

Вже традиційно на день молоді в Івано-Франківську відбудеться богатирській турнір, а ввечері на молодь чекає концерт гурту" Брати Станіслава" на Вічевому майдані.

507