агенція новин

Щоб малі не стали мертвими

Свою працю «Соціальна функція поезії» видатний англо-американський поет Томас Стернз Еліот уперше оприлюднив далекого 1943 року. У нас її назву зазвичай перекладають, уживаючи відчутно патетичніше слово «призначення». Хоча в еліотівському оригіналі все-таки стримане «function». Але це так, принагідно. Чи «функція» і «призначення» є  тотожними поняттями, тема інша.

Тим часом варто звернути увагу на те, що Еліот виголошував той принципово важливий есей у стінах Британсько-Норвезького інституту. Саме цим, напевно, й пояснюється славнозвісний норвезький пасаж, який у нас в Україні так часто цитували в сам розпал боротьби за державний статус української мови. Позаяк ті часи давно минули, дозволю собі знову зацитувати – цього разу вже у власному перекладі.

«Я не можу читати норвезьку поезію, – пише Еліот, – однак якби мені сказали, що норвезькою мовою вже зовсім не пишуться вірші, то я відчув би тривогу, значно більшу за вияв щирого співчуття. Я мав би розглядати це як симптом хвороби, яка, дуже можливо, готова поширитися на весь Континент; як початок занепаду, який означав би, що людство загалом втрачає здатність висловлюватись і, відповідно, здатність переживати емоції, притаманні цивілізованим істотам».

Нині, 75 років по тому виступі, здатність людей висловлюватися виглядає ще гірше, ніж тоді, коли про неї алярмував майбутній лауреат Нобеля. Тож наведену вище цитату я спробую зараз частково пояснити, як кажуть у школах, своїми словами. Що мав на увазі великий поет?

До прикладу з Норвегією він удався не тільки з огляду на специфіку закладу, для якого підготував той свій виступ. Норвезька мова для англомовного Еліота – з розряду тих, які вважаються малими. Такі мови й самі собою можуть поступово зникати, себто відмирати, втрачаючи ареал, об’єктивно захоплюваний великими мовами. Але тут ще й війна: станом на 1943 рік Норвегію окупував Третій Райх.

На позір Еліот не заглиблюється в цю зовнішньополітичну обставину. Він лише натякає на неї, стверджуючи, що жахнувся б, якби йому сказали: норвезькою мовою з якоїсь причини перестали писати вірші. Хтозна, чи він при цьому враховує той факт, що норвезьких мов є принаймні дві. І з ними все не дуже просто. Там є протистояння, є взаємопоборювання.

 Наслідком кількасотлітнього перебування Норвегії в єдиній державі з Данією (при виразному домінуванні Данії) стала перша з двох норвезьких мов – Bokmål, дослівно «книжкова, писана». Дещо спрощуючи, можна сказати, що на письмі вона майже цілком як данська, але вимовляється по-норвезьки. Кожен данець прийме її за свою і стовідсотково зрозуміє, коли побачить написаною. Однак коли йому читатимуть нею вголос, то він матиме клопіт. (Залишається тільки мріяти, щоб наші російськомовні, на письмі користуючись російськими літерами, навчилися вимовляти їх так, що жоден великорос не втямить).

Проте Bokmål як знак культурної залежності від Данії не міг задовільняти справжніх норвезьких патріотів – а надто ж у ХІХ сторіччі, яке загалом було сторіччям патріотизму. Тож у 1850-ті патріотичний норвезький мовознавець Івар Осен (Aasen) створив штучну Nynorsk, новонорвезьку мову. Пройшовши всю країну від села й до села, від фіорду до фіорду (а чи не в кожному з них панував свій, дуже відмінний від сусідніх, діалект) і збираючи слова, він розробив «середню мову по країні» – хоч і штучну, та виразно відмінну від клятої данської. Мова Осена донині є другою офіційною в Норвегії. До речі, в мить, коли Еліот виголошував свою промову у стінах Британсько-Норвезького інституту, занепокоєно припускаючи кінець норвезького віршотворення, Nynorsk переживала свої найкращі часи: її тоді вживали на щодень 34 відсотки норвежців, і це донині залишається непобиваним рекордом. Сьогодні ж – лише 7,5 відсотка плюс 5 відсотків норвежців, які постійно користуються своєрідним суржиком поміж Bokmål і Nynorsk.

До чого я це все вів? Та до того, що має хвилювати й нас, «мовно озабоченных». Двомовність як вона є – не лише наш феномен. І взагалі ніякий вона не феномен. Хоча, перефразовуючи певного російського графа, можна сказати й так: «Усі одномовні нації схожі на себе, кожна двомовна нещасна по-своєму».

Тому я не можу не радіти, що цього року Міжнародну поетичну премію імені Збіґнєва Герберта виграла – досі боюся писати це ім’я українськими літерами – Nuala Ní Dhomhnaill, поетка з Ірландії, яка пише свої вірші винятково і завжди ірландською ґельською. Ні, вона могла б і англійською – народжена в Англії, в мовно мішаній родині. Шлях до світового визнання в неї був би значно легший і безпосередніший, якби вона писала англійською. Але її вірші пишуться їй тільки ґельською.

Й от вам довідка. Республіка Ірландія налічує близько 4,5 млн населення. З них мовою віршів Nuala Ní Dhomhnaill користуються на щодень – увага! – 75 тисяч чоловік. Ще один мільйон 762 тисячі ірландців стверджують, що це для них – мова номер два (після англійської). Тобто навіть ці, «двуязычные», становлять мовну меншину. І при цьому в конституцію Республіки Ірландія ґельська ірландська вписана як єдина головна мова країни!

А насправді вона зникає. Над тим, щоб їй не зникнути зовсім, працюють дуже серйозні державні інституції. Вони фінансують її виживання і всіма силами заштовхують її поглибше в затишне і вбивче ґетто «малих мов».

І тільки Nuala Ní Dhomhnaill, поетка, робить зі своєї «малої мови» велику. Поки вона живе і пише, Томас Стернз Еліот у своєму потойбіччі може бути спокійний за Irish Gaelic. Отакий проміжний висновок.

І тому – з днем народження Шевченка нас усіх. Многая Літа.

Осип Сорохтей «Тарас Шевченко» (1922)

Юрій Андрухович, ЗБРУЧ

 

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


Коментарі ()

Çàãðóçêà...
05.12.2018

Народний депутат Олександр Шевченко поділився своїми думками з приводу введення воєнного стану в десяти областях України та акваторії Азовського моря.

522 1
03.12.2018
Ростислав Ковтун

Ексклюзивне інтерв'ю з Володимиром Ковалюком. Говорили про виступи у Першій лізі, новачків, плани на міжсезоння та Прем'єр-лігу.

1066 1
03.12.2018
Лідія БОЙКО

Прикарпатський боєць вцілів після тяжкого поранення. Коли його підстрелили і він стікав кров’ю у полі, то потрапив у полон.

452 1
28.11.2018
Володимир Єшкілєв

Нинішня влада сформована в ситуації переляку. В 2014-ому році, коли її обирали, всі думали про загрозу великої війни і гуртувалися навколо тих, кого вважали...

719
17.11.2018
Марія Лутчин

Про вакцинацію та міфи навколо неї Фіртка говорила з головним дитячим імунологом області Галиною Бенько.

4291 1
16.11.2018
Олена Британська

Від ефективності роботи ювенальної превенції залежать безпека, здоров'я, а часом й життя дітей. Працівники цього поліцейського підрозділу покликані попереджати та протидіяти випадкам вчинення правопорушень щодо дітей,  працювати з неповнолітніми, як

3361 2

Був вчора тут... І в продовження посту про все «сіріючий» Франківськ... Не всі патріоти і «патріоти» міста зрозуміли той пост... Так от.)

309

DEM  це не «євробляха».  І не металобрухт від корпорації «Богдан». Навіть не «Майбах» мажора під двісті по бульвару.  Ні. Це крутіше.

327

Біблія опирається всім спробам змалювати Бога, окреслити Його, вгадати Його, задати йому кордони...

510

1 листопада 1918 року в порту міста Пула – головній базі австро-угорських військово-морських сил – два італійських інженера-терориста потопили військовий корабель «Viribus Unitis» і ще одне менше судно під назвою «Wien».

504
03.12.2018

Один з користувачів Youtube заявив, що знайшов докази того, що на Місяці ведеться "секретна космічна програма". 

341
22.11.2018

Мешканка Швеції виклала на YouTube відео, на якому видно якийсь дивний об'єкт, знятий в небі над Гетеборгом.

821
16.11.2018

Схоже, що інопланетяни вже перестали ховатись від землян і не соромлячись, просто в небі спокійно собі прошвирюються перед літаками.

1035
16.10.2018

Україна як ніколи близька до створення Єдиної помісної церкви.

767 2
07.10.2018

На даний час існує безліч запитань без відповідей. Люди не можуть правильно та доречно дати відповідь на запитання: що таке душа і тіло?

1116
20.11.2018

Молодого, нещодавно призначеного менеджера крупної компанії, керівництво викликало на килим.

544
07.12.2018

Рятувальник та фотограф Василь Фіцак опублікував на своїй сторінці у Фейсбуці світлини казкового зимового ранку у Карпатах.

1072
06.12.2018

Верховна Рада Україна підтримала проект закону про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією.

1437 1
06.12.2018

Христина – дев’ятнадцятирічна блогерка із села Пістинь, Косівського району, Івано-Франківської області.

810 1
05.12.2018

Прикарпатців просять допомогти впізнати чоловіка, якого водії просто викинули з автобуса, який курсував до Польщі.

32994 3