агенція новин

Прогноз для Галичини на 2014 рік: бідність та "козачкування"

 

Важко робити прогнози в ситуації, яка динамічно розвивається. Зрозуміло, що прогнозування ситуації в Галичині у 2014 році тісно прив’язане до того, як розвиватиметься ситуація в Україні. Як може розвиватися ситуація, яка нині склалася в Україні, прогнозувати непросто, бо надто багато важливих чинників знаходиться не в полі зору пересічного спостерігача. Можна тільки припускати, орієнтуючись на повідомлення зі ЗМІ, на уривки почутих оцінок і на власну інтуїцію. 

 

Отже, чого можемо очікувати у випадку розвитку ситуації за силовим сценарієм? Цього варіанту більшість нормальних людей боїться, але ця ж більшість не дуже в нього вірить. Всім, здається, зрозуміло, що ні влада не має достатньо сили, щоб ефективно і остаточно придушити протести, ні опозиція – щоб силовим способом усунути владу. Однак, страх пересічних громадян все ж має підстави. 
 
По-перше, влада не має ні бажання, ні однозначних підстав, щоб «здаватися» опонентам; по-друге, немає певності, хто «смикає за ниточки» так званої «третьої сили», тобто радикалів – а тому й важко спрогнозувати, на що вони здатні піти; по-третє, не прогнозований вплив на ситуацію має зовнішній гравець – передусім Росія. Тому силовий варіант, на жаль, не виключений і, здається, обидві сторони протистояння попри миротворчу риторику тримають «порох сухим». 
 
Головним стримуючим фактором поки що є усвідомлення, що швидкої перемоги не буде, а навіть невідомо, чи буде вона взагалі. У випадку спроби вирішити проблему за допомогою сили з боку влади, західні регіони, які вже відмовили підкорятися «центрові», змушені будуть взятися за зброю з метою самозахисту – страх перед масовими репресіями, які у випадку поразки можуть спіткати цілий регіон, може залучити до цієї боротьби значні маси людей, які в даний момент не беруть активної участі у протистоянні. 
 
Східні і південні регіони займуть таку ж позицію, якщо в Києві зміниться влада і ця влада захоче запровадити свої порядки там. Тому при силовому варіанті найправдоподібнішим розвитком подій буде поділ країни на два ворожі табори, які не матимуть шансів перемогти одні одних. При такому розвитку подій на лінії протистояння може постраждати чимало галицьких мужчин. Це також може призвести до потоку біженців у Галичину із сходу і півдня – активістів місцевих «майданів», яких там уже таврують як зрадників. 
 
Тому більшість людей, як мені здається, все ж схиляються до мирного варіанту розв’язання конфлікту. Тут, правда, виникає запитання, хто що розуміє під «розв’язанням». 
 
Оскільки перемога однієї зі сторін в цьому конфлікті є мало правдоподібною, то вирішенням може бути тільки компроміс, котрий буде незадовільним для жодної зі сторін. 
 
Відставка президента чи розпуск парламенту – для влади це ультиматум, а не компроміс. 
 
Так само косметичні зміни в уряді і зволікання зі звільненням затриманих «майданівців» теж не задовольнять опонентів влади. Тому мирний варіант вирішення кризи, скоріш за все означатиме затягування часу, спроби переграти один одного в надії, що станеться «щось», що радикально вплине на зміну ситуації. Наприклад, втручання Росії чи Заходу; радикальні дії третьої сили – Правого сектору або так званого «громадського активу». Таку зміну може спричинити, як свідома провокація, так і, наприклад, погіршення економічної ситуації в державі. Тож, такого типу мирний варіант триватиме, мабуть, не довго.
 
Очікувати на помірний, тобто затяжний варіант розвитку подій, немає особливих підстав.
 
По-перше тому, що Україна – це держава-банкрот, яка потребує термінового вливання грошей або з Росії, або з Заходу. Такі «вливання» можуть відбуватися тільки при виконанні Україною вимог, які одна з цих сторін висуває. А вимоги ці виконати буде дуже складно: на російські вимоги не даватиме згоди західна частина країни, а на західні вимоги радикального реформування української економіки навряд чи підуть «вугільні барони» Донбасу та інші «феодали», які свої багатства здобувають завдяки експлуатації і визиску бюджетів – як державного так і місцевих.
 
По-друге тому, що «третя сила» - радикали і громадський сектор - яка в цьому конфлікті вперше так чітко виявила свою позицію і відчула власну силу, підозрює опозицію в бажанні погодитися з владою, а владу – в бажанні обіграти опозицію. Тому ця сила імовірно швидко втратить терпець і захоче взяти вирішення ситуації в свої руки. Чи то в постаті силових дій, чи в постаті ініціатив на місцях, типу відмови від сплати податків чи реалізації незалежного самоврядування – але в основі всіх цих дій буде чинне відбирання влади з рук центральних органів, що все більше ускладнюватиме керівництво країною. 
 
Зрозуміло, що все це буде стосуватися тільки непідконтрольних владі регіонів. В такій ситуації жоден уряд не зможе переформатовувати всю країну – ні систему влади, ні економічно-соціальні взаємини, ні політичні орієнтири. 
 
Для Галичини це у будь-якому випадку означатиме погіршення економічно-фінансової ситуації і збідніння регіону.
 
Таким чином держава виявиться по факту поділена на щонайменше дві частини: провладну і анти-владну. 
 
В такій ситуації варіант федеративного устрою України може стати єдиним способом, щоб зберегти територіальну цілісність держави, оскільки з двох ворожих частин держава складатися не може. До того ж, пропаговану деякими внутрішніми силами ідею федералізації у відповідний момент можуть підтримати і зовнішні гравці – як Росія, так і ЄС зі США можуть підтримати такий вихід з кризи, коли це залишиться єдиним раціональним рішенням проблеми.
 
І ще кілька слів про економіку і культуру. Економічна ситуація в Галичині в результаті революційних подій без сумніву погіршиться. Але й в пост-революційний період годі сподіватися на радикальне покращення. Російські гроші, якщо прийдуть, то будуть скеровані (після відповідного «дерибану», звісно) для латання дірок на сході і півдні країни. Гроші з Заходу, якщо прийдуть, то не відразу і будуть скеровані на реформування найважливіших галузей економіки, яких у Галичині просто немає. Галичина – це край дрібних виробників і власників. Що тут реформувати?
 
Культурні традиції є матерією дуже інертною, тому навряд чи якісь навіть яскраві, але раптові події, можуть суттєво вплинути на радикальну зміну культури. Однак, якийсь вплив можуть мати. Наприклад, якщо події розвиватимуться драматично і принесуть нові жертви, то галичани зможуть вкотре відчути себе в улюбленій ролі жертви, тобто культурна традиція поповниться черговими мартирологічними мотивами – «як ми умирали, нам сурми не грали». 
 
Якщо ж ситуація розвиватиметься мирно, серед галичан, скоріш за все, зросте пристрасть до примітивного «козачкування», зразки якого ми можемо і тепер бачити на майдані у Києві – найкарикатурніші перебранці походять якраз із Західної України. 
 
Українська мова галичан і надалі буде уподібнюватися до східняцького суржика, а в автобусах на трасах Івано-Франківськ – Карпати до репертуари з російської попси додасться хіт майдану – «Горіла шина».

Острів Галичина

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


23.03.2019

Працює фірма «ШБУ-77», яку пов’язують з російським олігархом Олегом Дерипаскою.

6039 1
23.03.2019

Автор студії "Квартал 95" розповіла, як змінилося життя її родини після того, як чоловік став кандидатом у президенти.

685
21.03.2019
Марія Лутчин

Доцент кафедри біохімії та біотехнології, кандидат біологічних наук 37-річна Марія Байляк стала переможницею Першої української премії «Для жінок у науці».

996 1
20.03.2019
Олена Британська

Нещодавно начальник відділу дорожньої інфраструктури Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Мирослав Федорків змінив посаду.

1105 1
12.03.2019
Юлія Канюс

Івано-Франківщина входить до переліку областей України зі значною сумою надходжень екологічного податку.

844
09.03.2019

Ідея будівництва обсерваторії на горі Піп Іван належить генералу Речі Посполитої, інженеру Леону Бербецькому.

2590 1

Теперішня влада, зважаючи на історичний досвід, знає, що терплячий народ при всій ненависті до неї вибухає із протестами у залежності від менталітету нації раз у 10-15 років.

52

На знищення свободи Новгородців та Ливонії москві знадобилося більше 300 років, але вона впоралася.

490

Створюється вражаючий сюжет - щоб приховати певний скандал.

1051 1

 Роки беруть своє… З кожним роком я стаю все добрішим – починаю любити людей. Ну, не те, щоб любити, а – жаліти.

572
11.03.2019

Мешканці прадавнього міста Кілія, який знаходитися в одеській області, стали свідками загадкових вогнів у небі.

525
02.03.2019

Експерти розповіли про те, що гуманоїди з Нібіру передали землянам відразу 58 повідомлень. 

882
21.02.2019

Дослідження проводяться в рамках SETI - міжнародного проекту з пошуку позаземних цивілізацій.

625
18.03.2019

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

270
22.01.2019

13 січня парафія Миколаєво-Успенського собору міста Коломиї вийшла з канонічної юрисдикції Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви.

3102 2
18.03.2019

Одна дівчина вирішила замовити сукню у відомого кравця, бо шив він красиво і завжди на совість.

318
24.03.2019

На Прикарпатті 15 та 16 червня у селі Підгір'я, на території аеродрому пройде UNDERHILL 2019. EUROPEAN MUSIC FESTIVAL — фестиваль, який має драйвові дні та шалені ночі. Як розповідають організатори, фестиваль має два напрямки: DAYTIME – денн

840
22.03.2019

Закохані, які побрались кілька місяців тому в Каліфорнії, зараз подорожують Європою.

1260
21.03.2019

Незвичне пограбування трапилося ще 13 березня в одному з інтим-бутиків міста.

3670 1
21.03.2019

Поліція та родичі розшукують водія, котрий у Крихівцях збив дитину.

3473 2