агенція новин

Колонія Галичина

 

 

Ми, галичани, востаннє були по-справжньому вільними, ще коли були Білими хорватами. Після того, як Рюриковичі поневолили наших предків, галицькі землі завжди були в статусі більш чи менш формальної колонії. Це тривало так довго, що у місцевого населення склалася особлива колоніальна ментальність.


Звісно ж, спочатку були спроби боротися проти такого стану, які здійснювали згадані у літописах «ворохобні галицькі бояри». Однак після того, як волинський князь Данило, нині не зовсім коректно званий Галицьким, винищив понад півтисячі боярських родів, більшість галичан обрали тактику пристосування замість боротьби. Так живемо і понині. І без істориків зрозуміло, що тактика пристосування до щораз іншого колоніста дала можливість нашим предкам вижити – і в екзотеричному, і в езотеричному розумінні цього слова. Та все ж ментальність зазнала безповоротних змін – набрала явних ознак колоніального способу мислення.



Одна з цих ознак – небажання приймати самостійні рішення щодо власної долі. Практично вся наша суспільна діяльність, особливо у виборчі періоди, зводиться до вимог, щоб за нас ці рішення приймав хтось інший, але так, щоб вони нам сподобались і щоб ми могли безболісно до них пристосуватись. Інша ознака – нетерпимість, або й ненависть до видатних людей свого ж роду. Ніхто з наших не має нами керувати, нам вказувати та й взагалі – виділятись. Ми всі повинні бути однаково сірі і безликі, адже ми – колонія. Ще інша – це бажання поводитися на «нашійбогомданійземлі» як наймана робоча сила, а не господар. Тобто щоб ми на ній працювали і отримували за це гроші від когось, але жодної відповідальності за цю землю не несли – нехай відповідає той «хтось». І четверте – невміння глянути на себе як на центр всесвіту, а на свою батьківщину – як на найважливіше наше місце під сонцем. Нам більше підходить самовизначення – задуп’я, окраїна, колонія. А справжній центр – це десь далеко, там, звідки нами правлять.



За двадцять років незалежності України галичани не раз мали нагоду зробити свій край суб’єктом, а не об’єктом новітньої української історії, але щоразу відмовлялися від цього на користь свого колоніального статусу щодо нової вже київської метрополії. Київ використовував свій новий статус спочатку несміливо, але з роками щораз впевненіше. А під час закріплення у київській метрополії донецького клану ознаки колоніального стану Галичини в українській державі стали більш ніж очевидними.



Взяти до прикладу хоча б «найреволюційнішу» Львівську область. За президентства Віктора Януковича вже тричі мінялися керівники обласної державної адміністрації, причому перші два були напряму «спущені» з Києва, а третій дістав зі столиці відповідний «ярлик». І жоден з них не відстоює інтересів місцевого населення. Новий президент вперше призначив львівських «силовиків» без погодження з його ж обласним представником. Головні міліціонери Львова були просто «десантовані» з Полтави: начальник ГУ МВС у Львівській області і два його заступники – голова ДАІ і кримінальної міліції. Ще один заступник – з питань ЧЄ-12 – прибув із Черкас. Прокурор Львівської області – з Сум, голова податкової – з Волині. Апеляційний суд Львівщини, як і Львівську митницю, очолили вихідці з Донеччини.



Схожа ситуація і на Тернопільщині. Може, менш помітна на Івано-Франківщині. Проблема навіть не в тому, що їм не знайомі і не цікаві місцеві реалії, а в тому, що вони отримують ці посади в нагороду за якісь заслуги перед метрополією і тому повинні з цього «поімєть». Тим більше, що до посади додається майже необмежений доступ до нашого ресурсу.



Окрема «пісня» - це так званий галицький бізнес. Нещодавно група ентузіастів з середовищ «русского мира» взялася розкручувати у соціальних мережах кампанію «Нє падавісь», в межах якої запропоновано гасло бойкотувати будь-які товари і продукти, пов’язані з «націоналістичною Галичиною». Але кампанія не повелася, бо дуже швидко виявилося, що чи не більшість знаних в усій Україні «галицьких» брендів належать зовсім не галичанам. Що галичани в цих фірмах – тільки персонал. Та й то не у всіх, бо один відомий у Львові ресторан навіть обслугу привозить вахтовим методом зі сходу країни.



Хоч це, звісно, дарма – у ролі прислуги ми, галичани, неперевершені. Ну, принаймні на теренах Європи. Цього нас довго вчили німці. За це нами завжди хотіли володіти поляки. За це нас цінували радянці. А от те, що за це нас намагаються зневажати наддніпрянці – чистої води непорозуміння і кричуща несправедливість. Адже їх – так званих хохлів – завжди легковажили й зневажали і німці, і поляки, і радянці. І тільки ми, галичани, їх завжди любили, хоч і не завжди розуміли – за що.



Отже, попри всю нашу схильність до колоніального статусу ми не можемо згодитися на такий статус щодо Києва.

По-перше, галичани вважають себе кращими українцями за наддніпрянців. А справжня колонія не може ставитися зверхньо до метрополії.

По-друге, Київ занадто близько розташований від Львова та інших міст Галичини. А справжня метрополія має бути настільки далекою від колонії, щоб їздити на мітинги туди було надто довго і дорого, а от для огляду колективів художньо-етнографічної самодіяльності – достатньо далеко і почесно.

По-третє, Київ через слабкість Української держави і примітивність української державної еліти реалізує грабіжницько-експлуататорський варіант колоніалізму щодо регіонів. А нам для збереження почуття власної гідності і забезпечення добробуту потрібен інвестиційно-цивілізаційний варіант колоніалізму.



Отут і виникає головне запитання нашої епохи: хто б нам міг забезпечити таку колонізацію? Ну власне – нині за хорошого колонізатора ще треба поборотися. І саме на це потрібно скерувати зусилля всім нашим політичним лідерам, громадським діячам, партійним осередкам, а не на уявну незалежність чи ефемерну свободу, які і так зовсім не пасують до нашого любого колоніального статусу.

 

 

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


13.11.2018

Герой 17-го туру у Першій лізі за версією ПФЛ Богдан Оринчак поділився своїми враженнями від перемоги над "Інгульцем", а також прояснив ситуацію з травмованими Худоб'яком та Боришкевичем.

444
07.11.2018

Він дуже хотів сина. Пішов на війну, коли дружина носила під серцем дитя, але не судилося… Роман Грицик на фронті пробув менше місяця. Чоловік загинув в Іловайському котлі.

747
06.11.2018
Людмила Стражник

Прикарпаття — територія з розвинутою економікою, значним інвестиційним та агропромисловим потенціалом. Про це ведемо мову з головою Івано-Франківської облдержадміністрації Олегом Гончаруком.

499 1
04.11.2018

Ця історія починається РІВНО за 20 років перед тим, як вона почнеться. Те, що трапилося вночі 1 листопада року 1918-го, насправді почалось увечері 31 жовтня року 1898-го.

445
28.10.2018

Віталій Жилак – співзасновник e-Com, маркетолог, керівник ГО «Освіта для нас». Займається просуванням різних проектів, надаючи перевагу інформаційно-просвітницьким, спеціалізується на копірайтингу та стратегічному маркетингу.

1742
24.10.2018

Чому етикет відіграє таку важливу роль та кого чекають у “Школі етикету” розповіла засновниця школи краси "Ювента", експерт з етикету, стилю і краси, один із тренерів на шоу "Від пацанки до панянки" Тетяна Терсенова-Заводовська.

3588 3

1 листопада 1918 року в порту міста Пула – головній базі австро-угорських військово-морських сил – два італійських інженера-терориста потопили військовий корабель «Viribus Unitis» і ще одне менше судно під назвою «Wien».

170

Порівняння та аналіз законопроекту № 9140 в деталях.  Так щоб зрозумів кожний. 

1119

Чотири роки тому за нього проголосувала перелякана дезорієнтована більшість, якій він здавався настільки добродушним і поміркованим, що навіть путін посоромиться воювати з ним. Нині більшість прагне помсти і розправ. Порошенко все ще впливає на армію,

1225

На ватному ворожому  каналі Ваннюс, що віднедавна де-юре перестав належати Мураєву і перейшов до Медведчука з Портновим, цим горе-юристам, відбулися цікаві кадрові ротації.

973
09.11.2018

Мешканці Канади спостерігали в небі непізнаний літаючий об'єкт, який вдалося зафіксувати на відео.

246 1
06.11.2018

Попри скепсис їх колег, вчені з Гарварду називають свою гіпотезу «чисто науковою» та не стверджують, що саме так і є насправді.

248
05.11.2018

В Ізраїлі збулося третє пророцтво з Біблії, яке нібито попереджає про наближення Апокаліпсису.

690
16.10.2018

Україна як ніколи близька до створення Єдиної помісної церкви.

446
07.10.2018

На даний час існує безліч запитань без відповідей. Люди не можуть правильно та доречно дати відповідь на запитання: що таке душа і тіло?

726
05.11.2018

Одного разу Садівник прийшов у свій сад і виявив, що всі його квіти, дерева і чагарники вмирають.

282
12.11.2018

Шостий тиждень 19 сезону «Битви екстрасенсів» став поворотним для всіх ясновидців.

1270
12.11.2018

Дністер впродовж багатьох тисячоліть відігравав роль основної транспортної артерії, що зв’язувала Прикарпаття і пониззя з Балканами.

121
12.11.2018

На прослуховуваннях чоловік прийшов з піснею “Соколята” і отримав чотири “так” від суддів проекту.

714
12.11.2018

Марш Слави героїв до річниці заснування Карпатської Січі прокрокував вулицями міста.

2224