агенція новин

Галицька земля: хто купець – хто продавець?

 

 

Наступний рік може стати першим роком вільного продажу землі, про що щораз частіше говорять спеціалісти. Колись це має статися – скажуть прихильники вільного земельного ринку. Зараз Україна до цього не готова – кажуть противники. А коли буде готова – запитаймо себе самі. А запитати варто, навіть не з прагматичних, а з концептуально-етичних міркувань.


Справу землі треба розглядати у трьох, сказати б, філософсько-часових аспектах – минулого, дійсності і майбутнього. І всі три виглядають проблемними: минуле – це проблема справедливості; сьогодення – це питання раціональності; а майбуття – це сфера візіонерства.



Спочатку спробуймо з'ясувати - чию землю буде продавати українська держава в Галичині? Чи до 1939 року в Галичині була вільна земля? Чи радянська влада зробила «спільним надбанням» тільки землі польських землевласників, яких потім прогнала, і євреїв, яких винищили нацисти? Значна частина земель, яка зараз перебуває у державній власності має своїх колишніх власників. Це українські родини, «розкуркулені» під час примусового вступу в колгоспи; це родини, вислані на каторгу за «бандерівщину»; зрештою, це обидві Церкви – греко-католицька та римо-католицька. Як можна продавати ці землі, не повернувши законним власникам – жертвам антинародного злочинного комуністичного режиму? Так ми, здається, його оцінюємо в вільній Україні?


Це ж не історія столітньої давнини – ще де-не-де живі власники, тих земель, що їх по-грабіжницьки конфіскувала комуністична держава, а тепер по-злодійськи утримує у «спадковій» власності незалежна українська держава. А прямі спадкоємці цих колишніх власників – цілі нинішні два покоління галичан. Наприклад, автор цих рядків. Комуністи відібрали в моєї бабці 50 морґів поля під Моршином. Потім їх перейняла новоутворена Україна, тепер вона продасть якомусь латифундисту. Виходить, що я, бажаючи повернути свою дідизну, буду змушений відкуповувати землю своїх предків за ринковими цінами? Це питання справедливості – питання емоцій.


Наступне запитання зі сфери раціо – для чого знімати обмеження на продаж землі, даючи тим самим старт ринковим земельним відносинам? Потреба є – щоб впровадити капіталізм на терени нашого феодального села. Те, що земля формально не продається, не означає, що вона вже не перебуває у чиїйсь власності неформально. Ми майже всі знаємо низку людей, які вже є реальними власниками землі, офіційно перебуваючи в тіні. Ринок землі – це теж спосіб вивести їх з тіні. Не виключено, що при цій нагоді тисячі галичан дізнаються, що у них немає вже ніяких міфічних «паїв».


З іншого боку, коли дивишся на сотні гектарів запущеного поля, лугів, гаїв і лісів, то розумієш, що землі потрібен господар. Питання тільки – хто буде цим господарем. Не факт, що ним зможе стати група власників земельних «паїв». Є підстави остерігатись, що з «паями» буде така ж історія, як з вікопомними приватизаційними «ваучерами» на підприємства промисловості. Оскільки спільний індустріальний набуток всіх радянських людей став власністю олігархів, то можна припустити, що «спільна земля» стане незабаром власністю кількох десятків чи сотень латифундистів. І як вони тоді поведуть себе з цією землею? Так, як колишній «БЮТівський» латифундист Лозинський? Як нові донецькі власники земель навколо Писаного каменя? Адже приватизація спільного майна у нас відбувається за формулою – жадність помножена на брак культури і совісті. Тож, питання не в тому, чи продавати, а яким чином і кому? Але чи готова наша корумпована і некомпетентна державна еліта забезпечити нам прозорість і чесність у цьому процесі вже з 1 січня 2012 року? А якщо - ні, то коли буде готова?


От так плавно можемо перейти до майбутнього. Тут варто пофантазувати на тему - для чого кому буде потрібна земля згодом? Вже сьогодні в Галичині землею цікавляться в основному люди, які не збираються займатись сільським господарством – швидше розвивати туризм, створювати приватні мисливські угіддя тощо. Сам селянин теж не горить бажанням гарувати як діди-прадіди на полі і найбільше в своєму житті перейматися коровами-козами-свиньми. Розпайований, але все ж безземельний сільський пролетаріат спить і бачить, щоб стати пролетаріатом міським. Важко їм дивуватись, адже в цих краях селянин – завжди упосліджений невільник. Зрештою, з розвитком нових харчових технологій, з успішним впровадженням різних там «гмо» до нашого раціону - для забезпечення продуктами нашого невибагливого співгромадянина вже й не потрібно буде стільки землі і стільки селян. Тож, кому буде потрібна ця земля? Вона ніби й «їсти» не просить, але все ж потребує догляду. І ось це те місце, де треба включити фантазію – не ту фантазію про «Ікс баксів за сотку», а ту, яка підкаже нам всім – яке значення для людини матиме земля «завтра».


Про це й поговоримо на черговому засіданні клубу «Митуса» 8 жовтня.



Володимир Павлів, модератор ГДК «Митуса»

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


13.11.2018

Герой 17-го туру у Першій лізі за версією ПФЛ Богдан Оринчак поділився своїми враженнями від перемоги над "Інгульцем", а також прояснив ситуацію з травмованими Худоб'яком та Боришкевичем.

443
07.11.2018

Він дуже хотів сина. Пішов на війну, коли дружина носила під серцем дитя, але не судилося… Роман Грицик на фронті пробув менше місяця. Чоловік загинув в Іловайському котлі.

745
06.11.2018
Людмила Стражник

Прикарпаття — територія з розвинутою економікою, значним інвестиційним та агропромисловим потенціалом. Про це ведемо мову з головою Івано-Франківської облдержадміністрації Олегом Гончаруком.

498 1
04.11.2018

Ця історія починається РІВНО за 20 років перед тим, як вона почнеться. Те, що трапилося вночі 1 листопада року 1918-го, насправді почалось увечері 31 жовтня року 1898-го.

445
28.10.2018

Віталій Жилак – співзасновник e-Com, маркетолог, керівник ГО «Освіта для нас». Займається просуванням різних проектів, надаючи перевагу інформаційно-просвітницьким, спеціалізується на копірайтингу та стратегічному маркетингу.

1739
24.10.2018

Чому етикет відіграє таку важливу роль та кого чекають у “Школі етикету” розповіла засновниця школи краси "Ювента", експерт з етикету, стилю і краси, один із тренерів на шоу "Від пацанки до панянки" Тетяна Терсенова-Заводовська.

3586 3

1 листопада 1918 року в порту міста Пула – головній базі австро-угорських військово-морських сил – два італійських інженера-терориста потопили військовий корабель «Viribus Unitis» і ще одне менше судно під назвою «Wien».

169

Порівняння та аналіз законопроекту № 9140 в деталях.  Так щоб зрозумів кожний. 

1117

Чотири роки тому за нього проголосувала перелякана дезорієнтована більшість, якій він здавався настільки добродушним і поміркованим, що навіть путін посоромиться воювати з ним. Нині більшість прагне помсти і розправ. Порошенко все ще впливає на армію,

1222

На ватному ворожому  каналі Ваннюс, що віднедавна де-юре перестав належати Мураєву і перейшов до Медведчука з Портновим, цим горе-юристам, відбулися цікаві кадрові ротації.

972
09.11.2018

Мешканці Канади спостерігали в небі непізнаний літаючий об'єкт, який вдалося зафіксувати на відео.

243 1
06.11.2018

Попри скепсис їх колег, вчені з Гарварду називають свою гіпотезу «чисто науковою» та не стверджують, що саме так і є насправді.

247
05.11.2018

В Ізраїлі збулося третє пророцтво з Біблії, яке нібито попереджає про наближення Апокаліпсису.

688
16.10.2018

Україна як ніколи близька до створення Єдиної помісної церкви.

446
07.10.2018

На даний час існує безліч запитань без відповідей. Люди не можуть правильно та доречно дати відповідь на запитання: що таке душа і тіло?

726
05.11.2018

Одного разу Садівник прийшов у свій сад і виявив, що всі його квіти, дерева і чагарники вмирають.

281
12.11.2018

Шостий тиждень 19 сезону «Битви екстрасенсів» став поворотним для всіх ясновидців.

1268
12.11.2018

Дністер впродовж багатьох тисячоліть відігравав роль основної транспортної артерії, що зв’язувала Прикарпаття і пониззя з Балканами.

120
12.11.2018

На прослуховуваннях чоловік прийшов з піснею “Соколята” і отримав чотири “так” від суддів проекту.

714
12.11.2018

Марш Слави героїв до річниці заснування Карпатської Січі прокрокував вулицями міста.

2224