агенція новин

Елітарна українська молодь у Франціуску

Останнім часом мені щось часто доводиться блудити між епохами й імперіями. От і цього разу, повертаючись з південно-східної окраїни цісарства - з Карпат, я потрапив на залізничний двірець, славетного колись міста Станіславова. Тепер тут була якась країна-У, а місто люди називали, здається, Франціуск.Не дуже мені пасувала ця епоха і ця країна, але мусів`єм чекати на потяг до іншої окраїни цісарства (з пересадкоу).

При нагоді у залі очікувань я зазнайомився з феноменом місцевої української молодіжної еліти. Ці троє молодих емансипованих жінок – Валя, Таня і Сільва, а також два нерухомі і безіменні тєла імовірно чоловічої статі, насправді відповідали всім вимогам «вибраних».

Спершу я це зауважив за їхньою локацією. Вони зайняли найкращі місця в залі: найтепліші, бо під батареєю і навпроти неї, і найкрасивіші, бо над батареєю висіла єдина на увесь зал «картіна маслом» з такими гірськими пейзажами, що правдиві гори почервоніли би від встиду. До того ж, всі інші пасажири-чекайлики, прості смертні, не наважувались присідати ближче, ніж за три-чотири крісла до представників молодіжної еліти.

Вибрана молодь була, вочевидь, не балувана працею. Судячи з усього, звикла отримувати від життя все, що хотіла. Принаймні їжу, напої і ще дещо для розслаблення, вони здобували без праці, а чужим коштом.

Тобто, не зовсім «чужим», бо коштом народу, якого вони були вибранцями. Переважно селян, котрі їх сахалися, як чуми, і відкуповувались від них мздою в «уваснебудепаругривень».Елітарна молодь францівського двірця виявилась по-сучасному україномовною, гадаю, принципово. В чому не складно було переконатись, бо краща її половина говорить (а радше кричить) що хоче, як хоче і коли хоче, вживаючи при цьому вишукано-ненормативну лексику, густо перемережану інтимними подробицями.

Наприклад:
- Ля, де мій телефон? Зара хтось изди получе! Таня, ти мене знаєш! – кричить Сільва. Набери мій телефон – Розрядився. – Мене не і бе, заряди.
Треба теж віддати належне, що вони схильні популяризувати серед народу вічні істини, викрикуючи на весь голос, щось типу: Валя, заткни і баль ник. Всім ху і ово.

Вони, мабуть, ведуть переважно сидячий спосіб життя. Принаймні, такий висновок можна зробити з діалогу руско-класичної Тані та євро-водевільної Сільви:
- Як я сиділа, ти мені, сукко, хоч пачку сігарєт закинула?
- Іди на ху. А як я сиділа ти помагала?
- Я була ше малолєтка.

Як і будь-якій справжній еліті, особливо молодіжній, їм байдуже до влади і до суспільства. Поліція проти них безсила, тому у них взаємно-паритетні толерантні стосунки. Я відразу здогадався із того лагідного та шанобливого тону, яким до них звернувся поліцейський, що забіг з напарницею на хвильку, мабуть, привітатись. Ще на підході поліцейський розчулено звернувся до напарниці - Вони так гарно сплять. Напарниця виглядала менш приязно, навіть не посміхнулась, а лиш буркнула - І що ми з ними зробимо?

Робити не довелось нічого. Просто порозмовляли. Сільва: - у нас сонний час. Поліцейський – ти їх контролюєш? - Так. А шо? - Нас викликали, бо нібито тут якісь буйні цигани. – О, точно це вони в мене телефон вкрали… Таня додала - в мене зонтік вкрали, суки. Розуміючи, що справа заплутана «твоя нова поліція» швиденько і безшумно зникає.

Таня чомусь викликала зневажливий коментар Сільви: - Сука, зонтік в неї вкрали, ну і соси тепер (я не зрозумів, що саме вона мала на увазі). Таня з гідністю відповіла - Не говори до мне так, ти шо не розумієш, шо ображаєш людину…

Для них тут, певне, як і для всіх вибраних, діє спец-обслуговування. Взявши з одного дідка із Надвірної мзду в 20 грн., Таня пішла і принесла у пластиковій бутилці півлітра якогось елітарного напою за 15 грн. Здається пункт обслуговування знаходиться у жіночому туалеті.

А ще серед них панує матріархат: тєла імовірно чоловічої статі їх явно бояться. Коли Сільва виявила, що в неї вкрали телефон, вона негайно елегантним копняком підняла на ноги одне тєло, якого назвала по кличці – вася – і відправила на пошуки: - Вася, іди нах, шукай телефон. Не знаю, де це місце, куди вона його відправила, але, мабуть, далеко, бо він більше не повернувся. У дверях, натомість, він розминувся з іще двома представниками молодіжної української еліти Францівська. Я їх упізнав по такій же як в мене легкій двотижневій неголеності, правда, брудніших штанах, і значно брудніших черевиках (від чого мені стало комфортніше в такому вишуканому оточенні). Ці особини були, мабуть, козацького роду. Я так вирішив, бо їхній прихід нагадував сцену з відомого українського водевілю: «Як козак своїй Марусі черевички царицині привозив». Ці теж дістали з поліетиленового пакета якісь жіночі чоботи – не нові, але півбіди. Втім, я на жіночих чоботах, як виявилось, зовсім не розуміюсь, бо Сільва їх негайно дискваліфікувала – Що ти мені за уйню приніс? – сказала вона зневажливо і відправила носіїв у те ж місце, куди й «васю».
Очевидно, чоботи викликали в неї асоціацію з ногами, бо вона тут же копнула друге лежаче тєло і сказала – Лядь, забери свої смердючі ноги, тут і так, лядь, нема чим дихати. Ану встав і пішов (знову ж таки) нах звідси.

Тєло само встати не могло. Тому Таня взяла його за барки, підвела наполовину і притулила писком до батареї. Тєло щось там прошепотіло (точно не Отче наш – я б впізнав) і прикладаючи нелюдських зусиль встало. Коли це тєло пройшло повз мене, я зрозумів, що цей запах зовсім не від ніг. Коли, повертаючись воно пройшло повз мене вдруге, я переконався, що тут дійсно нема чим дихати. І тільки присутність цих молодих вольових дам змусила мене залишитись на місці і ще якусь мить замислитися над джерелами їхньої впливовості.

Може тєла їх так бояться тому, що в особин первісно-жіночої статі є якийсь важливий предмет чи якесь таємне місце, яке вони називали чи то изда, чи то ізда. Він/воно має бути досить об’ємним, бо там знаходиться більшість потрібних їм речей. Де телефон? – в изді, де зарядне? - в изді, де сігарєта? – в изді.
Але доступ до цього місця мають, мабуть, не всі. Валя, гадаю, заздрить Сільві, що та - має. Такий висновок я зробив з її репліки – У неї все в изді. І тут я подумав – а я де?

І згадав з жахом – ти ж у країні У. Блін, тут же кір, туберкульоз, скоро буде дифтерія, а ти, лисий фраєр, сусідишся з молодіжною елітою францівського двірця! Ану бігом звідти, туди, куди й «вася», тобто – нах!
І шо – шо? Нічо – канєц історії!

P.S. Нехай цей допис стане докором для пані Александри з Галичини (?), пана Тараса з Америки і пана Даяна з Польщі, котрі прагнули негайно фінансово вирішити мою проблему. Якби я повівся на вашу доброзичливість, то цього тексту не було б. Живіть тепер з цим!

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


Коментарі ()

Çàãðóçêà...
11.12.2018

В гостях у Фіртки відомий український письменник і сценарист Андрій Курков. У 2012 році нагороджений відзнакою «Золотий письменник України».

117
05.12.2018

Народний депутат Олександр Шевченко поділився своїми думками з приводу введення воєнного стану в десяти областях України та акваторії Азовського моря.

741 1
03.12.2018
Ростислав Ковтун

Ексклюзивне інтерв'ю з Володимиром Ковалюком. Говорили про виступи у Першій лізі, новачків, плани на міжсезоння та Прем'єр-лігу.

1142 1
03.12.2018
Лідія БОЙКО

Прикарпатський боєць вцілів після тяжкого поранення. Коли його підстрелили і він стікав кров’ю у полі, то потрапив у полон.

564 1
28.11.2018
Володимир Єшкілєв

Нинішня влада сформована в ситуації переляку. В 2014-ому році, коли її обирали, всі думали про загрозу великої війни і гуртувалися навколо тих, кого вважали...

798
17.11.2018
Марія Лутчин

Про вакцинацію та міфи навколо неї Фіртка говорила з головним дитячим імунологом області Галиною Бенько.

4376 1

Наші комуно-соціалісти і інші ліво-схвильовані "волги" пишуть слова підтримки і захоплення. І хочуть подібного в Україні.

114

Був вчора тут... І в продовження посту про все «сіріючий» Франківськ... Не всі патріоти і «патріоти» міста зрозуміли той пост... Так от.)

436

DEM  це не «євробляха».  І не металобрухт від корпорації «Богдан». Навіть не «Майбах» мажора під двісті по бульвару.  Ні. Це крутіше.

377

Біблія опирається всім спробам змалювати Бога, окреслити Його, вгадати Його, задати йому кордони...

561
10.12.2018

Жителів Австралії нажахав величезний НЛО, який з'явився в небі під час грози. Очевидцям вдалося зняти унікальний об'єкт в небі.

139
03.12.2018

Один з користувачів Youtube заявив, що знайшов докази того, що на Місяці ведеться "секретна космічна програма". 

447
22.11.2018

Мешканка Швеції виклала на YouTube відео, на якому видно якийсь дивний об'єкт, знятий в небі над Гетеборгом.

893
16.10.2018

Україна як ніколи близька до створення Єдиної помісної церкви.

806 2
07.10.2018

На даний час існує безліч запитань без відповідей. Люди не можуть правильно та доречно дати відповідь на запитання: що таке душа і тіло?

1159
10.12.2018

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

101
12.12.2018

У прикарпатському містечку Косів  було скоєно замах на громадського активіста.

4789
12.12.2018

Франківські хлопці з творчої студії "З понеділка" створили черговий соціальний хіт : Франківськ – Європейське місто, для щасливих сімей!!!

6043
11.12.2018

Родина Романа Бойчука та Ольги Бреславської з Івано-Франківська взяла участь у телепроекті “Хата на тата” на каналі СТБ.

1037
10.12.2018

Франківська журналістка Сабіна Ружицька перевірила, скільки можна заробити на власних запасах з погребу.

1169