агенція новин

Антирагуль і анти-Надія

 

 

Саакашвілі можна любити, можна не любити, але поважати необхідно. Найбільше за те – що не рогуль. Не боягуз, не пристосуванець, не казнокрад, не задолиз і взагалі не лис, той, що Микита, на відміну від стількох наших політиків, і, найперше, нашого «Найпершого».

А чи кожен би у нас, скажіть, будь-ласка, відмовився би від такого ласого пирога, як Одеса, від посади синекура, де можна ні про що не думати, а просто упиватися морем, пляжем і баблом за критику: Коломойського, Юлі, Садового і тд., і наживатися на всіх корупційних схемках, включно з портом і митницею, більше навіть за самого Пе ?!

Міхеїл – воїн, дуже сміливий гравець, і, дивно, але чомусь у нас він не цінується, як би повинен цінуватися. Так, у нього недоліки є, звісно. Він можливо занадто імпульсивний, іноді складає поверхневе враження неврівноваженої людини, якій довіряти серйозні ролі в державі не можна, він іноді непослідовний у своїй критиці політиків та олігархів, не кристально чистий і прозорий, як політик, та на фоні великої решти – Міхо безумовний благородний лицар на білому, сяйливому коні.

Войовничих політиків-важковаговиків у нас  раз, два – і вже задофіга. Це добре, що Тимошенко приєдналася до підтримки Саакашвілі у прориві назад в Україну через кордон. А де хоробрячки-хом’ячки, що воюють у нас зі злом на всіх етерах ? 

Войовничих людей в цілому у нас немало в країні. Найперше, це, ясна річ, захисники Вітчизни на окупованому Донбасі, поміж ними багато воюють на фронтах всередині: проти діючої влади з її рішалами, проти системної корупції, різної масті крадіїв. Є й такі, що роками кров’ю й потом б’ються з місцевою владою і бізнесом за незайману і чисту землю від голімих забудов і іншого староіндустріального лахміття та бруду.

Вони, ці воїни, - на виборах не підуть голосувати за Ляшка і компанію, не будуть сліпо ткнути бюлетенем за «Свободу 100%» - бо «ті українці-не-жиди», вони не вірять байкам про «добрих від нашої партії» і «злих від іншої» чи «проти всіх». Ці люди, здебільше, критично налаштовані до більшості українського політикуму, а проте своїм громадянським обов’язком не нехтують, усвідомлюючи, що й певна частина й старої гвардії з її правилами потрібна для позитивних змін в подальшому – все одно Юля і Міхо це точно не Вітя й Петро, а «інших пісатілів, - як казав інший відомий грузин, - у нас нєту».

Вони-то є насправді, та ще шлейф і віха минулого-сьогодення тримає добре відомих і все менш любих, втім, вперто повторюю, свою лепту в майбутнє-краще деякі з покоління, народжених в шістдесятих, внесуть неодмінно – це ще не старість немічна. Ще не вмерли в України…

Існує однак одна апорія у величезної кількості українців, непоняточка. Я би навіть назвав це якось по-вумному, щось на кшталт -  амбівалентний феномен. З одного боку, добре, що наші люди бачать недоліки телевізорних політиків, навіть таких відносно святих, як Саакашвілі, та з другого саме оця недовіра до Саакашвілі, посіяна не лише славнозвісним внутрішнім українських скепсисом  «до всіх панів», а й телепропагандою, подекуди зроблену під копірку росінформа, наштовхує на сумні роздуми.

Чомусь до Надюшкі Савченко в маси українців, різного інтелекту і статусу, свого часу вигулькнуло почуття ніжності, настільки велике, що чимало світлоголових пророкували їй на повному серйозі наступне місце на Банковій, а той взагалі відновлення гетьманської монархії, з настройкою «Матріархат».

Може ми просто такі матріархальні по суті, а може просто в нас нутрує інше архаїчне почуття, набагато прозаїчніше: ми банально любимо чужаків, як гостинний нарід, вгощати зі столу, та не дуже любимо, коли вони  наші городи орять ? Бо чому це недовченій пілотесі можна казати «ТАК», допоки вона не зганьбить сама себе і свій крилатий картуз зі звьоздочкою, більше за нещасного бухгалтера Віктора, що скоштував хліб короля сповна, а людині, бекграунд в якої побудова сякої такої модерної держави, хоч і невеликої за розмірами, ми в масі своїй вагаємося сказати «ти молодець, ти не такий як інші наші».

Що це, все-таки, нехватка  чоловічих хромосомів в душах, нам конче треба «матка», але щоб така конче, як Надійка, тільки бідна, чистокровна і знедолена ? Можливо, якщо наш «бідний, чистокровний і знедолений » видасть Саакашвілі кланам злісного популіста Іванішвілі в Грузію, то ми заплачемо і побіжимо гайда на Міхомайдан у фейсбуки ?

А може так званий середньостатистичний українець насправді боїться Міхо, мало що менше за Петра Олексійовича і наближених до нього ? Бо хіба наш обиватель в травні 14-го, окрім всього наобіцяного Петром за три місяці,  не голосував за уявного, омріяного «батька», «кума» і «брата» ?... Нашому колективному обивателеві порядок і ріст зарплат в Грузії може подобатися щиро, але тюрма і штраф за небажання розлучатися зі жлобством і рагулізмом  - страшить не менше. 

І поки з обивательських мізків не стече шизоїдна вялотікучість «хочу-не-хочу», «наш-не-наш», поки не усвідомиться критичною масою, що країна доконче мусить стати на рейки вимушеного умовного авторитаризму – проти олігархізму і жлобізму в нижчих царинах буття – то надалі прийдеться жити на одну країну остаточно, і це точно буде Чехія, Італія, а не – як у Чехії, Італії…

І хай там ультраправий Білецький на Українській Правді строче своє «фе» скільки завгодно й присягає-обіцяє, що справжні українські політики -  «то ми» і «нам будувати передову державу», а всіх саакашвілів і юлів до дупи. Та хай вам, нам усім, минеться, щоб  «білецькі» не прийшли до влади і виявили свою повну неспроможність цвяха забити, крім домовини в цю державу.

Силовикам – силове, учителям історії – учити історію краще: всі гонти, наливайки, хмельниченки – хірово кінчили, наламали дров, а нам століттями тушить вашу народну ватру. За збігом обставин всі вони були автохтонні, автентичні українці. В 21 столітті пора вже нарешті з етнічним націоналізмом не носитися, як баба з золотим поросям, пора вже обрати громадянський націоналізм за рушійне кредо, який аж ніяк не виключає український ґрунт, проте не наполягає винятково на ньому.

В противному разі буде нам украіна від бистриці до бистриці, а там за бугром ше кавалок зі своїми племенами і їх вождями. «Ганьба трайбалізму, слава смарт-націоналізму !» - коли вже нарешті у нас почнуть вигукувати такі гасла і їх реалізовувати в життя ? Поки рагулів не повибивають, не пересадять і не по виганяють. Надія є. І роботи не початий край.

P.S. Якщо хтось раптом знайде в Львівській області загублений через сутички на кордоні паспорт на ім’я Міхеїла Ніколозовича Саакашвілі  -  не беріть у банку кредит на мільйони гривень, тим паче долярів. Міхо – бідний політик (в порівнянні), а українські банки все одно націоналізують рано чи пізно громадянські націоналісти.  

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


11.09.2017 Яв Назар 910 1
20.02.2019

У системі публічних закупівель Prozorro трапляються випадки, коли бюджетні установи укладають угоди з підрядниками ледь не відразу після їх реєстрації.

363 2
16.02.2019

Усе в домі мешканки прикарпатського селища Обертина Мирослави Погорєлової нагадує про сина Михайла, загиблого бійця батальйону патрульної служби міліції особливого призначення “Івано-Франківськ”...

471
15.02.2019
Юлія Ободянська

Дисципліна депутатів Івано-Франківської облради значно погіршилася. Якщо 2017 року прогульником був кожен третій, то за рік до парламентських виборів цей показник зріс майже до 50%.

590
04.02.2019
Лілія Горковенко

Володимир Ільків та Назар Морозко – талановиті майстри по роботі з деревом з Івано-Франківська, які сьогодні займаються справді унікальним проектом «Середньовічна корабельня».

3527 1
01.02.2019

За три роки Івано-Франківська міська рада утворила сім нових комунальних підприємств, заклавши у їхні статутні фонди десятки мільйонів гривень.

1003 1
30.01.2019
Віталій ДАНКЕВИЧ

Допоки 18-й рік поспіль в українському суспільстві триває дискусія про необхідність впровадження чи не впровадження ринку земель, він давно існує, діє і навіть розвивається...

701 1

Дохідна частина бюджету Франківська 2-й рік поспіль становить 3 млрд.грн. без змін, без росту.

871

Роздати майно бідним. Церква знає, що для того, щоб врятувати світ, треба відійти від нього, бути ззовні, а не всередині.

263

Предки наші по дрова - до лісу йшли. А кабінетні "наші" - заготовляють просто в місті.

929

Якось на тренування не прийшов наш воротар, і він став у рамку воріт. З того часу фактично завжди займав місце у воротах.

1377
21.02.2019

Дослідження проводяться в рамках SETI - міжнародного проекту з пошуку позаземних цивілізацій.

86
13.02.2019

Центральне Розвідувальне Управління розсекретило інформацію про таємничі пошуки. Дані були опубліковані в мережі. Співробітників ЦРУ зацікавили події, які відбувалися на території Непалу і Бутану (відомий як "королівство щастя") у 1968 році. Ці держави р

402
04.02.2019

Поховання було виявлено в провінції Ель-Мінья, що на півдні від Каїра.

585
22.01.2019

13 січня парафія Миколаєво-Успенського собору міста Коломиї вийшла з канонічної юрисдикції Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви.

2451 2
14.01.2019

В Івано-Франківську завершився ювілейний фестиваль "Коляда на Майзлях".

1276
04.02.2019

Одного разу чоловік сидів в оазисі, біля входу в одне близькосхідне місто.

471
20.02.2019

На Прикарпатті з’явились перші весняні квіти — первоцвіти.

1727 2
20.02.2019

Цього року управління капітального будівництва відремонтує низку франківських доріг на загальну суму 70 млн грн.

1506
19.02.2019

Водій та пасажир автівки, яку поліцейські зупинили за порушення правил дорожнього руху, влаштували бійку.

2230
19.02.2019

Рівно п`ять років тому, ввечері 18 лютого іванофранківці взяли штурмом і ледь не спалили обласне управління міліції та Служби безпеки України.

1348